Як створюється сучасний блокбастер

Студія, в якій знімався «Обливион», - не найбільша в Голлівуді. Її площа становить 23 акри (9,3 га).

Декорації зазвичай вишиковуються паралельно для різних сцен, і подібне простір просто необхідно, якщо дія фільму відбувається в різних місцях. Найбільша декорація в «Обливионе» - руїни Нью-Йоркської публічної бібліотеки площею близько 3500 м2. У вигляді декорацій були реалізовані приміщення Небесної Вежі і космічного шатла з усією притаманною їм автоматикою.

Також мали місце механізовані моделі дронов. Для сцени погоні був сконструйований справжній мотоцикл, збалансований таким чином, щоб забезпечувати досить безпечну їзду по пересіченій місцевості.

Вплив підготовчого етапу на кінцевий результат чи не важливіше самих зйомок та створення комп'ютерних спецефектів. Все починається з людини і ідеї. Так, «Обливион» розпочався з 12-сторінкової історії, написаної Джозеф Косинські у 2005 році, ще до свого дебюту з блокбастер «Трон: Спадщина». До початку роботи над фільмом цей нарис перетворився спочатку в ілюстровану новелу, а потім в багатосторінковий сценарій, але першорядною була дуже коротко сформульована ідея.

В основу фільму цілком може лягти і існуюче літературний твір, проте тут криється ціла серія проблем, пов'язаних з розходженням форматів. Наприклад, у книзі оповідання може вестися від імені героя, що повідомляє всі думки та почуття персонажа читачеві. У фільмі ж події практично завжди передаються від третьої особи. Таким чином, при перенесенні книги на екрани кінотеатрів історія може втратити нитку оповіді, а в деяких випадках доведеться вводити абсолютно чужі книзі міркування героїв вголос.

Так чи інакше, кращий результат виходить, як правило, коли фільм замислюється сам по собі і його творці по максимуму використовують можливості формату. А їх теж чимало. Наприклад, режисер може показати в кадрі якийсь натяк, підказку, яку помітить тільки уважний глядач, і навіть не при першому перегляді. Якщо ж подібний момент описати в книзі, він відразу приверне до себе увагу, і ефект буде втрачений.

Другим важливим моментом на етапі пре-продакшн є підбір команди. Кожен з аспектів якісної картини вимагає реалізації на належному рівні. Однак, коли справа стосується творчих людей, не тільки якість роботи має значення.

Звук, візуальний стиль, костюми - все це створює атмосферу, і кращі майстри своєї справи мають власний, цілком впізнаваний стиль. Підбір команди для роботи над фільмом свідомо визначає, як буде виглядати картина в кінцевому підсумку. Важливо і те, наскільки команда згуртована, щоб в робочий процес не втручалися особисті відносини, так як зміна фахівців на півдорозі здатна вбити початкову задумку. З цієї причини директор картини часто збирає команду з уже знайомих йому людей. Саме тому більша частина тих, хто працював над «Обливионом», - це ті ж люди, що перед цим робили під керівництвом Косинські «Трон: Спадщина».

У кожного з нас є свої улюблені актори. Однак можна помітити, що у кожного актора бувають вдалі і невдалі ролі. І адже, здавалося б, ми знаємо, що це хороший актор - але щось пішло не так. У цьому немає нічого дивно, адже актори все-таки не машини, яких можна запрограмувати. Кожен з них додає в картину частинку себе.

Аналогічно працює і людську уяву: при читанні книги в якості героїв представляються схожі на них люди або збірні образи. При цьому, якщо ви подивитеся на історію створення свого улюбленого фільму, то можете виявити, що спочатку певні ролі призначалися іншим акторам. А тепер уявіть, яким був би фільм з їхньою участю.

Також не варто забувати про те, що актори є візитною карткою фільму. Тому, щоб стрічка зібрала гарну касу, в акторському складі обов'язково повинна бути пара гучних імен. У «Обливионе» основні ролі взяли на себе всім відомі Том Круз і Морган Фрімен. Доповнили картину Ольга Куриленко, яка здобула популярність після ролі подружки Бонда у фільмі «Квант милосердя», Микола Костер-Валдау, відомий по серіалу «Гра престолів», і британська актриса Андреа Райзборо. Так як в постапокаліптичному «Обливионе» вижили небагато, навіть ролі другого плану набувають велике значення і дають можливість просування маловідомих акторів.

У наш час, коли більшу частину декорацій замінює комп'ютерна графіка, це питання може здатися наївним. Однак не все так просто. Візьміть, наприклад, сцени польоту на Bubbleship - футуристичному вертольоті-бабку. Домалювати оточення не проблема, а ось реалістично відтворити дія перевантажень на акторів дуже складно. Для всіх подібних сцен потрібно будувати спеціальні пристосування, а щоб зйомки фільму не затягнулися на цілу вічність, подбати про це потрібно заздалегідь. Тому на етапі пре-продакшн проводиться планування сцен і замовлення необхідних декорацій. Також потрібно знайти місця для натурних зйомок. Частина фільму «Обливион» знімалася в Ісландії, де влітку довгі сонячні дні, а також є цілком фантастичні види.

Камери, декорації, натура - головні компоненти цього етапу кіновиробництва.

Все готове до початку зйомок, і ми переміщаємося на знімальний майданчик. Сцени фільму досягають далеко не в тій послідовності, яку ми побачимо в кінотеатрі. Так, якщо екшен-сцени з вибухами та безліччю складних трюків є в різних частинах кінокартини, їх, швидше за все, будуть знімати разом. Це дозволить скоротити фінансові витрати та час на підготовку сцен фахівцями - каскадерами і піротехніками. Якщо візуальна складова декорацій з появою комп'ютерної графіки істотно спростилася, то в повній мірі замінити руху акторів комп'ютер поки не може. Це багато в чому пов'язано з тим, що людський мозок дуже чутливий до зовнішності і поведінки людського тіла. Будь-який найменший огріх в анімації персонажа буде різати око навіть не дуже досвідченому глядачеві. Саме тому, наприклад, в сучасних комп'ютерних іграх досі використовують технології захоплення рухів.

При зйомці фільму на дії акторів накладаються реакція навколишнього середовища і рух камери. Наприклад, в «Обливионе» є сцена в бібліотеці, де головний герой потрапляє в пастку і провалюється під підлогу на нижні поверхи. Актор працював у масштабних реалістичних декораціях, побудованих в одному з павільйонів студії. За рахунок цього падіння, показане у фільмі крупним планом, виглядає максимально реалістичним у всіх аспектах, включаючи руйнування підлоги з допомогою піротехнічного заряду. Відтворення подібної сцени в студії комп'ютерної анімації може зайняти неприпустимо багато часу.

Те ж саме стосується вже згаданої сцени з літальним апаратом Bubbleship. Для зйомки реалістичний макет апарата був підвішений на гідравлічній «руці», що дозволяє крутити його в повітрі так, як забажає режисер. Природним чином акторам не треба було зайвих зусиль для імітації перевантажень під час польоту.

Відмінною рисою зйомок сучасного кіно є необхідність підтримки стереоскопічного формату. Крім цілком очевидного використання спеціальних камер це умова вимагає від творців фільму подбати про ефект паралакса і сприйняття глибини глядачами. Так, якщо фон за вікном вирішено відтворювати декораціями, не можна просто встановити картинку в півметра від вікна - це відразу буде помітно при найменшому русі камери.

Додаткові проблеми створює відео високої чіткості. Нагадаємо, що нові фільми створюються з урахуванням сверхпрогрессивного формату 4K, який передбачає дозвіл, у чотири рази перевищує Full HD (1080p). За такої чіткості досягти реалістичного візуального ряду стало у багато разів складніше. Саме тому, навіть у таких фантастичних фільмах, як «Обливион», настільки багато уваги приділяється натурних декорацій та зйомок реальної місцевості.

Фабрики, що випускають кіноплівку, зменшили оберти. Тепер все знімається в «цифрі». Крім того, камери піднялися в повітря, даючи оператору більше свободи.

CineAlta. В далекому 2000 році Джордж Лукас оголосив, що другий епізод знаменитої космічної саги «Зоряні війни» буде знятий повністю в цифровому вигляді. Для цієї мети компанія Sony, об'єднавшись з американською фірмою Panavision, одним з найбільших виробників професійних кінокамер, створили перший цифровий апарат, здатний знімати відео високої чіткості з частотою кадрів 24p. Модель отримала назву CineAlta HDW-F900. Однак першим фільмом, знятим за допомогою цієї камери, став «Видок».

Пізніше пристроями серії CineAlta були зняті такі блокбастери, як «Місто гріхів», «Аватар» і «Трон». «Обливион» також створювався з використанням камери цього сімейства, а саме CineAlta F65.

Flying-Cam. В динамічній сцені з дрона використовувалася літаюча камера компанії Flying-Cam Unmanned Aerial Systems. Вона являє собою вертоліт, дистанційно керований командою з п'яти чоловік. На платформі, яка важить 25 кг, може встановлюватися широкий ряд цифрових і аналогових камер. Раніше така камера використовувалася при зйомках фільмів про Гаррі Поттера і Джеймса Бонда, але в «Обливионе» її можливості розширилися. У поєднанні з GPS і супутниковим зв'язком була досягнута висока точність управління. Так, щоб зняти вигляд від першої особи дрона, вона відтворила траєкторію його руху з точністю до 5 див.

На цьому етапі повною мірою проявляють себе фахівці з комп'ютерних відеоефектів.

Матеріал відзнятий, звук записаний. Здавалося б, справа за малим: змонтувати - і в кінотеатри. Саме так все виглядало б ще чверть століття тому, але сьогодні на цьому етапі робота найчастіше тільки починається. При створенні високобюджетного фільму пост-продакшн перевершує за витратами часу перші два етапи разом узяті. Саме на цій стадії створюються повноцінне 3D-оточення і спецефекти, ретушируются актори, і складається звукова картина фільму.

Запис звуку зі знімального майданчика - чорнова. У процесі роботи над фільмом на стадії пост-продакшн ця доріжка повністю переписується в спеціальних студіях. Причому це стосується не тільки озвучення персонажів, але і взагалі всіх звуків, які ви можете почути у фільмі.

Все у фільмі має звучати саме так, як цього бажає директор картини. Адже, приміром, звук відкривання дверей космічного корабля, так і звичайної дерев'яної двері в тиші, не так легко записати на знімальному майданчику. Крім того, звук оточення повинен підходити до музичного супроводу, щоб створити правильну атмосферу картини.

Щоб сучасний фільм, знятий з роздільною здатністю 4К, виглядав реалістично, художникам і програмістам доводиться неабияк попітніти. Якщо раніше можна було обійтися одним-двома пакетами по створенню 3D-ландшафтів і анімації, то сьогодні кожним елементом пейзажу займається своя спеціалізована команда. Часто такі складні елементи, як вода, віддаються на аутсорсинг окремих студій, що спеціалізуються виключно на конкретному типі симуляції.

Одним з найскладніших елементів графіки є відтворення реалістичних людей. Так, якщо сцена передбачає ризик для життя актора, найчастіше реалізують з допомогою 3D-анімації. Проте, як вже згадувалося, сприйняття людини пред'являє величезні вимоги до реалістичності людей в кадрі. Ця проблема стосується не тільки анімації, але і зовнішнього вигляду людини. Колір і фактура шкіри, матеріал, волосся - все повинно бути виконано бездоганно. Чим ближче 3D-художник до реалізму, тим сильніше відторгнення, що викликається огріхами.

Варто зауважити, що застосування комп'ютерної графіки в сучасному кінематографі не обмежується візуальними ефектами, ландшафтом і анімацією смертельних трюків. Навіть звичайні кадри піддаються обробці. Зокрема, проводиться ретуш акторів, а також доопрацьовується їх одяг. Іноді актори взагалі знімаються в спеціальних костюмах, що спрощують захоплення руху, а одяг накладаються в студії пост-продакшн.

Створені різними студіями елементи 3D-графіки збираються воєдино в студії відеоефектів (VFX). Тут після додавання освітлення і художніх ефектів, кадри збираються і рендеряться. Щоб отримати у фільмі картину, в яку повірить глядач, десятки гігабайт текстур і мільйони процедурно-згенерованих об'єктів прораховуються з допомогою потужних суперкомп'ютерів. На цьому етапі над «Обливионом» працювали 400 фахівців з комп'ютерних ефектів.

Зібравши результати праці команд комп'ютерної графіки, анімації, ефектів і звукозапису, студія монтажу приступає до завершального етапу - складання фінального відео. Тут з матеріалу, представленого, як правило, в надмірному вигляді, нарізаються остаточні сцени, зводиться звук і коригується візуальний стиль фільму. Початковий варіант картини створюється для кінотеатрів. Сьогодні це стереоскопічне відео високої чіткості з частотою кадрів 24p або 60p на ультрашироком екрані і з об'ємним звуком. Вже після виходу фільму в кіно студія здійснює підготовку і освоєння картини для DVD - і Blu-ray-носіїв.